Бірючина, Ligustrum vulgare

Жива огорожа з бірючини - це поєднання краси, функціональності і зручності. Чагарники цього роду швидко ростуть, легко розростаються, а головне - на обрізку відповідають ще більшою активністю у рості. Ця властивість розростатися від кореня і давати нові пагони дозволяє створювати абсолютно непрохідні гущавини, надаючи їм різну форму.

У народі цей чагарник називають вовчою ягодою. Для живоплоту використовуються тільки ті види, які ростуть у формі чагарника. Дерева годяться тільки для формування окремої ландшафтної групи.

Зазвичай зелену живу огорожу роблять з бірючини звичайної. Вона володіє найбільшою стійкістю до обрізки і погодних умов помірного клімату. Якщо використовується бірючина звичайна, жива огорожа виходить дуже щільною з висотою від 1,5 до 3 метрів. Можна спробувати зробити паркан ще більш високим, але на межі своїх можливостей (4 м) чагарник не зможе розвинути велику щільність розташування гілок.

До того ж при постійних обрізках чагарник не завжди зможе квітнути і плодоносити, оскільки обрізаються зазвичай гілки, на яких закладаються зав'язі квітів. Так що основна цінність бірючини при виробництві зеленої огорожі полягає в тому, що є можливість формувати саме щільні зарості різної форми і висоти.